Світ математики: казки

Також свої сили спробували учні 9-х та 11-х класів

(2014-2015 н.р.)

Гончарук Ольга

Давиденко Дмитро

Дмитрієнко Микита

Дудко Ірина

Клевака Галина
Іван Царевич та Кощей Безсмертний

На літні канікули учні 5 класів мали завдання написати казочку.
І ось, що у них вийшло.

Новохатній Богдан 6 - А клас

Світ математики

Ковач Андрій 6 - А клас

Пригоди Сплоджа

Розділ 1

Примітка: 1 - «Сплодж» від англійського «пляма з бруду, грязі»

Сплодж¹ любив пироги з грязюки. Саме так, ви правильно зрозуміли, з грязюки! Звичайно, іншу їжу він також вживав, але пиріг зі свіжої грязюки... «Ням-ням. Що може біти смачнішим?» - завжди говорив Сплодж. У нього навіть був власний рецепт такого пирога: «2 склянки грязюки, 1 яйце, сіль, цукор, замісити...» На щастя, у містечку Вімбл, де жив Сплодж, дощ ішов мало не щодня, тому грязюки було вдосталь. Якщо ви не можете відшукати Вімбл на карті, то це неподалік від Лондона, у Великобританії.

Усі мешканці містечка Вімбл мали єдине захоплення. Вони страшенно любили математику. Саме тому кожен житель працював або банкіром, або бухгалтером, або вчителем математики. Будинки у Вімбл були схожі на геометричні фігури: трикутники, кола чи трапеції. Двері та вікна були теж трикутної, круглої чи якоїсь іншої незвичайної форми. Сплодж жив у одному з таких будинків на третьому поверсі. У сусідній квартирі жив друг Сплоджа, Рафф. Рафф був винахідником та великим математиком. Він придумав формулу машину, яка виготовляла смачні бісквіти, та запатентував її. Машину Раффа можна було придбати у багатьох магазинах містечка Вімбл. Спочатку тільки кілька жителів випробували чудо-пристрій. Та оскільки бісквіти, які виготовляла машина Раффа, виявилися надзвичайно смачними, незабаром мало не все місто придбало винахід Раффа.

Для того, щоб отримати бісквіти, потрібно було вирішити ряд математичних прикладів, що один за одним з'являлися на екрані машини. Чим складнішою була задача на екрані чудо-машини, тим більшу кількість бісквітів можна було отримати та з'їсти.

Ви запитаєте, завдяки чому працював двигун машини? Чи на бензині він був? Зовсім ні. Рафф як справжній винахідник винайшов формулу чарівного настою, який можна було купити у кожному магазинчику містечка Вімбл та заправити свою машину вдома.

Якось одного разу Сплодж постукав у двері до Раффа:

- Раффе, ти вдома? - та відповіді не було.

«От і добре,» - подумав Сплодж. «Раффа нема вдома, а двері не зачинені. Я можу добре роздивитись його нову лабораторію...» І він хутко прокрався у омріяну кімнату. Ой, лишенько, яких тільки скляночок не стояло там на столах! Всі рідини були різнокольорові, деякі з них приємно пахли, а деякі...Фуууу... Сплодж аж здригнувся, мали дуже неприємний запах. «Цікаво, а які вони на смак?» подумав Сплодж. Неподалік від нього стояла склянка з блакитною рідиною, що трішки булькотіла. Сплодж узяв склянку, підніс до носа... «Ніби непоганий запах...» подумав Сплодж. І не довго думаючи, одним великим ковтком випив усю блакитну рідину зі склянки. У животі Сплоджа трохи побурчало та затихло. «Пора звідси вибиратись,» - подумав Сплодж. А то Рафф мені голову відкрутить, коли дізнається, що я був тут без його дозволу...

Розділ 2

- Сплодже, прокинься! Сплодже, ти мене чуєш?

Сплодж розплющив очі. Біля його ліжка стояв Рафф.

- Що ти тут робиш? - запитав Сплодж у Раффа.

- Ти голосно кричав пів ночі. А двері були не зачинені. От я й прийшов, щоб подивитись, чи ти бува не захворів. - промовив Рафф.

- Я кричав?.. Після того, як я випив ту блакитну суміш у скляночці, мені приснився чудовий сон. Ніби я видатний математик, можу вирішити будь-яку задачу з легкістю на твоїй машині, а за це отримую безліч смачних-пресмачних бісквітів... Я виступав на трибуні перед студентами, доводив теорему, яку сам придумав...

- Що я чую? Ти випив блакитну суміш зі склянки у моїй лабораторії? То ж був настій для заправки машини для виготовлення бісквітів! - вигукнув Рафф.

- Звідки мені знати, що саме було в тій крихітній скляночці? - відповів Сплодж. - Я постукав до тебе, ніхто не відповів. От я і вирішив подивитись, чи з тобою все гаразд. Зайшов у лабораторію. Та тебе там не було... А що тепер зі мною буде? Цей настій отруйний? Я помру? - і Сплодж залився слізьми.

- Та не реви ти, не помреш. Проте про наслідки попадання настою в організм я не впевнений, - промовив Рафф.

- От бачиш, ти не впевнений... Значить, я можу померти.... Еееее....-і сльози знову градом покотились по обличчю Сплоджа.

- Я дам тобі снодійне, - сказав Рафф. - Тобі потрібно відпочити...

Наступного дня Сплодж прокинувся пізно. Сонце вже яскраво світило у вікно. Сплодж подумав: «Мабуть історія про випитий настій мені приснилась.» І він весело почав одягатись та вмиватись.

Поснідавши як завжди свіжими пирогами з грязюки, Сплодж вибіг на вулицю. Там було дуже людно.

- А чого це ви тут усі зібрались? - запитав Сплодж у випадкового перехожого.

- Ти що, не чув? У нашому місті влаштовуються змагання на кращого математика. Приз - власний будинок у центрі міста, новенький автомобіль та звання професора математики!

-Он як! - вигукнув Сплодж. - Будинок і автомобіль, кажеш? Та ще й звання професора? Сплодж - професор. Звучить? Професоре Сплодж, будьте такі люб'язні, якої ви думки про наступну аксіому математики... А що, може і собі прийняти участь у змаганнях? - І Сплодж весело побіг, підстрибуючи, по вулиці...

Роботи Іванової Вероніки 6 - А клас